Як вибрати точилку для ножів: види та матеріали

Професійні кухарі стверджують, що тупий ніж небезпечніший за гострий. А будь-хто, кому доводилося користуватися правильно заточеним ножем, знає, як швидко з ним робиться робота на кухні.

Щоб лезо довго було гострим, потрібно дотримуватися трьох умов. По-перше, використовувати ніж тільки для того, для чого він призначений, і не різати на твердих поверхнях. По-друге, правильно зберігати, щоб ріжуча крайка не ушкоджувалася. По-третє, регулярно та правильно точити ніж. Про те, як це робити в домашніх умовах і як вибрати точилку для кухонних ножів, читайте у нашій статті.

Зміст

1. Етапи заточування
2. Різновиди точилок за принципом роботи
3. Тип абразивного покриття
4. Матеріали
5. Рекомендації

Етапи заточування

Коли говорять про заточування ножа, мають на увазі одразу кілька видів робіт. Починається все з власне заточування – надання гостроти ріжучій крайці. Спочатку робиться грубе заточування, а потім тонке.

Після цього приходить час доведення, під час якого лезо шліфують та полірують. Крайка стає гладенькою та дуже гострою. Грубі зазублини на лезі, сколи, неправильний кут заточування усувають під час переточування. Якщо лезо трохи затупилося чи зам'ялося, знадобиться правка ножа.

Різновиди точилок за принципом роботи

Перед тим як вибрати точилку для ножів, потрібно визначитися, яка вам підходить. Одні стануть у пригоді у тому випадку, коли у вас є навички правильного заточування лез. Інші створені для того, щоб точити ножі без вивчення техніки.

Електрична

Це досить габаритний інструмент, який не вдасться заховати у шухляду. У ньому кілька гнізд для всіх етапів заточування, починаючи від грубої обробки та закінчуючи доведенням.

Як правило, електричні точила розраховані на клинки різних видів та з різної сталі. Є також моделі для роботи з керамічними ножами та навіть з садовими інструментами. Деякі модифікації підходять для серейторних лез.

В електричній точилці клинок фіксується, кут заточування встановлений автоматично, а швидкість обертання точильних елементів така, що лезо стане гострим за 1-2 хвилини.

Зазвичай покупці цікавляться, яке заточування для ножів краще, якщо потрібен грамотний догляд за дорогими кухарськими інструментами. За відсутності досвіду роботи з точильним каменем можна покластися на можливості електричних моделей.

Механічна

За зовнішнім виглядом і розміром механічні точилки бувають такими само великими, як електричні. У них теж є прорізи з точильними елементами, призначеними для тонкого та грубого заточування, шліфування та полірування. Рівнів заточування, залежно від моделі, може бути від одного до трьох.

Кут заточування фіксований і підходить для звичайної клиноподібної крайки – таку мають більшість непрофесійних кухонних ножів. Лезо залишається гострим не дуже довго, процедуру потрібно регулярно повторювати.

Сучасні механічні точила з керамічними дисками краще справляються з завданням. У них легше дотриматися правильного кута заточування, полотно не псується, ріжуча крайка довше зберігає гостроту.

Точити ножа доведеться самостійно, і це займає деякий час. Великі механічні точила забезпечені присосками або нековзними ніжками, щоб пристрій не зрушувався під час роботи.

Є компактні механічні точила, які можна зберігати в шафі з іншими аксесуарами. Для комфортного користування вони мають ручку, за яку їх утримують при заточуванні. Ручку простіше тримати, якщо вона має силіконове або гумове покриття.

Ручна

У професіоналів своя думка, яка точилка для ножів є найкращою. Вони віддають перевагу точильним каменям.

Точильний камінь дуже надійний і забезпечує прекрасне заточування та шліфування. Проте робота з ним потребує вміння, оскільки кут заточування доведеться вибирати самостійно.

Поки не сформувалася навичка, правильний кут можна виставляти за допомогою спеціального пристрою – наприклад, апексоїда.

Крім того, потрібна акуратність, щоб не травмуватися під час роботи. Точильні камені виглядають по-різному. Наприклад, це може бути брусок, дві грані якого мають різну зернистість, точильна паличка або камінь в нековзній підставці.

Перед роботою деякі точильні камені змочують водою. Кут заточування, залежно від типу ножа, становить 10-25 градусів.

Мусат

У списках, які бувають точилки для ножів, фігурує ще й мусат. Цей довгий, круглий у перерізі стрижень з ручкою використовують для правки ножів, що трохи затупилися. Мусат не так сточує лезо, як точильний камінь, але добре випрямляє зам'яту крайку. Його нерідко включають у набори ножів.

Тип абразивного покриття

Перш ніж вирішити, яку вибрати ножеточку, бажано поцікавитися типом і матеріалами абразивного покриття. У характеристиках точил можна зустріти, наприклад, такий показник: «1000 грит». Таким чином позначають зернистість поверхні. Водночас може вказуватися лише те, що аксесуар має елементи різної зернистості для двох-трьох етапів заточування.

Крупнозернисті поверхні використовують для переточування ножа. Вони будуть корисні для сильно зазубрених клинків або лез з неправильним кутом заточування.

Середня зернистість – те що потрібно для регулярного заточування ножа, який знаходиться в хорошому стані. Такий абразив знімає дрібні зазублини та подряпини.

Дрібнозернистий абразив застосовують для остаточного шліфування та полірування. Надати гостроти тупому лезу таке покриття нездатне.

Матеріали

Абразивні елементи роблять із різних матеріалів. Від їхньої твердості залежить і довговічність точилки, і ефективність заточування. Загальне правило: абразиви повинні бути твердішими, ніж матеріал ножа.

Першість за твердістю тримає алмаз. Це єдиний варіант, яку точилку для ножів вибрати, якщо ви користуєтесь керамічними інструментами. За допомогою алмазного абразиву також надають гостроти сталевим клинкам.

Тонке заточування та полірування добре виконує керамічний абразив. Дуже стійкі до зносу абразиви з різною зернистістю роблять з оксиду алюмінію, діоксиду цирконію. Синтетичні частинки мають однаковий розмір, завдяки чому полірування виходить чудовим.

Природне каміння теж добре проявляє себе і в грубій, і в тонкій обробці. Зернистість у нього неоднорідна, тому каміння не оцінюють за абразивною шкалою. Наприклад, види каменю арканзас для різних робіт розрізняють за кольором. З ними можна використовувати полірувальні пасти.

Японський водний камінь теж має природне походження і так само, як арканзас, справляється з різними видами робіт. Для того щоб підтримувати гостроту ножів, достатньо мати камінь із дрібною зернистістю. Він майже не знімає з леза метал і сам служить дуже довго. Камені з великою зернистістю мають маркування від 120 до 600, із середньою та дрібною – від 1000 до 5000, з мікрозернистістю – від 6000 до 8000.

Мусат для заточування ножів може мати алмазне чи керамічне покриття. Проте класичний варіант – сталеві мусати без покриття, з гладенькою або ребристою поверхнею.

Рекомендації

Отже, вам потрібне точило для ножів – яке вибрати для дому? У домашніх умовах найзручніше мати механічну точилку та/або мусат. Якщо не забувати про регулярну правку ножів, цього буде достатньо. На інтернет-платформі Mills представлені компактні точила, в яких передбачено один-три рівні заточування. Вони займають мало місця, їх можна тримати у шухляді шафи.

Щоб вибрати потрібну з десятків моделей, радимо визначити, для яких робіт ви купуєте точилку.

1. Виходьте зі своїх навичок. Якщо є певний досвід та бажання його розвинути, можна купити точильний камінь. Механічна точилка знадобиться за відсутності навичок і часу на вдумливе заточування.
2. Враховуйте матеріал, з якого виготовлені точильні елементи. Якщо у вас керамічні ножі, вам підійде точилка лише з алмазним абразивом.
3. Звертайте увагу на обмеження, вказані виробником. Наприклад, деякі точила не призначені для ножів сантоку та інших японських ножів.
4. Не забувайте про тип ножа. Лезо з одностороннім заточуванням можна точити тільки на камені або за допомогою мусату. Деякі види крайки потребують спеціального кута та форми заточування.