Як вибрати чайник для плити: головні параметри та найкращі матеріали

Хоч би якими просунутими були електричні чайники, звичайний посуд для кип'ятіння води нікуди не подівся. Це можна назвати звичкою, але є щось особливе в тому, щоб набрати в чайник води, запалити під ним вогонь, неквапливо підготувати заварку, залити її, а потім насолоджуватися смачним чаєм.

У нашій статті ви прочитаєте про те, як вибрати чайник для плити, на які особливості конструкції потрібно звернути увагу та як матеріал впливає на швидкість закипання води та смак чаю.

Зміст

1. Чому варто купити звичайний чайник
2. Основні параметри
3. Конструкція
4. Об'єм
5. Матеріали
6. Догляд за чайником
7. Рекомендації

Чому варто купити звичайний чайник

Причин завести чайник для плити не так вже й мало. Так, вони не вимикаються автоматично, не мають датчика температури, можуть довго нагрівати воду. Але у них є безперечні плюси:

• дуже довго служать – при акуратному поводженні чайником можна користуватися десятки років;
• майже не шумлять під час кип'ятіння води;
• не займають місця на стільниці, на відміну від електрочайників;
• заощаджують електроенергію, якщо використовуються на газовій плиті;
• коштують дешевше, ніж якісні електричні моделі.

Все це справедливо, якщо ви поставите собі за мету вибрати хороший чайник для газової плити. І наші поради у цьому допоможуть.

Основні параметри

Гарний чайник, який вписується у бюджет, – це вже приємна знахідка. Швидше за все, складнощів з пошуком не виникне, бо вибір посуду зараз просто величезний.

Щоб не заплутатися у різноманітних моделях, підшукуйте чайник ще за декількома параметрами. Ось що бажано врахувати:

• об'єм;
• матеріал;
• додаткові особливості (свисток, ручка, що не нагрівається);
• сумісність із індукційними плитами;
• дизайн.

Конструкція

Форма чайників для плити майже не змінюється, попри нові тренди у виробництві посуду. Зазвичай вони мають вигляд півкулі або половини яйця, іноді нагадують сплющену кулю або дзвін.

Носик може бути коротким або довгим, залежно від стилю. Короткий носик зазвичай широкий, довгий звужується до кінчика. У будь-якому випадку важливо, щоб верхній край носика був вище за отвір для кришки – тільки у цьому випадку чайник можна буде наповнити доверху.

Зручно, коли носик закритий свистком: його звук повідомить вам про те, що вода закипіла.

Знімний свисток роблять все рідше, тому що він губиться або створює додаткову небезпеку обпектися. Набагато простіше підняти його, якщо кнопка підіймання розташована на ручці чайника. Трохи менш практичні свистки із важелем, укріпленим на носику.

Більшість чайників має кришку. Її знімають, щоб набрати воду чи помити внутрішню поверхню посудини. Кришка щільно прилягає, знімається з невеликим зусиллям: це знижує втрату тепла під час кип'ятіння. Трапляються чайники без кришки – такі моделі наповнюють водою через широкий носик.

Ручка у чайників широка та доволі висока, щоб не доторкнутися рукою до гарячої поверхні, коли ви знімаєте чайник. Зазвичай вона розташована у верхній частині чайника, хоча у невеликих ємностей ручка може бути збоку. Якщо вам важливий кожен сантиметр при зберіганні, зверніть увагу на висоту чайника й на те, чи опускається в нього ручка. Ця ж опція стане у пригоді, якщо ви наповнюєте чайник не з-під крана, а з великого бутля. Але варто пам'ятати, що опущена ручка сильно нагрівається.

Дно, як правило, найширша частина посудини. Є, втім, череваті чайники, у яких стінки від дна трохи розходяться, а потім звужуються. Варто поцікавитись, як влаштоване дно. По-перше, воно буває багатошаровим, що сприяє акумуляції тепла та рівномірному розподілу нагріву. Завдяки цьому вода закипає швидше. По-друге, чайники з феромагнітним дном підходять для індукційних плит, водночас їх можна ставити на електричні та газові плити.

Об'єм

Величезний чайник для однієї людини та маленький – для цілої родини однаково незручні. Розраховуйте потрібний об'єм виходячи з того, що на одну чашку чаю знадобиться 250-400 мл води. Потрібно, однак, пам'ятати, що корисний об'єм трохи менший за вказаний.

У маленьких чайників для плити об'єм лише 1 л. Таких моделей небагато, хоча вони мають певний плюс: їх використовують і для заварювання чаю. Так само можна використовувати ємності, які вміщують до 1,5 л води.

До невеликих належать моделі об'ємом 1,8-2 л. У них можна закип'ятити воду на дві чашки або приготувати чай для 5-6 осіб. Чайники середньої місткості – це ті, об'єм яких становить 2,1-3 л. Більшість товарів належить саме до цієї категорії. Найбільші чайники розраховані на 4,5-5 л, такі продаються відносно рідко.

Матеріали

Якщо ви очікуєте, що при купівлі доведеться робити вибір між різними чайниками з нержавійки, то помиляєтеся. Справді, посуд з нержавіючої сталі дуже поширений. Однак можна купити скляні, керамічні, чавунні чайники, і всі вони по-своєму цікаві. Велике значення має також те, з якого матеріалу зроблено ручку.

Нержавіюча сталь

Нержавіюча сталь – перша ж відповідь на питання, який матеріал чайника найкращий. Посуд з нержавіючої сталі дуже практичний, міцний і довговічний. Він не окислюється, не деформується від високої температури, не потребує спеціального догляду. Вода у ньому швидко закипає та довго залишається гарячою. Високоякісна нержавіюча сталь є безпечною, не виділяє шкідливих речовин, контактуючи з водою.

Вага такого чайника залежить від товщини металу. Краще брати виріб із досить товстими стінками та потовщеним багатошаровим дном. Дно зі сталі з феромагнітними властивостями розраховане на те, що чайник грітимуть на індукційній плиті.

Поверхня нержавіючої сталі може бути матовою та глянцевою. На другій помітніші сліди від крапель і відбитки пальців, її доведеться часто протирати. Є дуже цікаві моделі із рельєфним візерунком.

Також досить популярні чайники з нержавіючої сталі, пофарбовані в різні кольори, декоровані орнаментом або малюнками. Незвичайне рішення – малюнок, колір якого змінюється у процесі нагрівання. На жаль, барвисте покриття часто буває нестійким та стирається під час миття.

Емальований метал

Емальовані чайники досі продаються, тому що й у них є переваги: низька ціна, простий догляд, швидке закипання води та різноманітність кольорів.

А ось на індукційне дно розраховувати не доводиться. Та й вибір форм не дуже широкий, на відміну від чайників з нержавіючої сталі. Ручки ємностей зазвичай не мають термостійких накладок, сильно нагріваються, за них можна взятися лише за допомогою прихватки. Свисток теж трапляється рідко.

Але не це головний недолік емальованого посуду. Емаль дуже тонка та крихка, вона сколюється від перепадів температури або непомітних ударів – наприклад, під час миття. Місце сколу починає іржавіти, і якщо емаль відкололася всередині чайника, то іржа потрапляє у воду.

Помічено, що емальовані чайники швидше покриваються накипом, а очистити його важче, ніж із предметів з нержавіючої сталі.

Скло

Чайники з жаростійкого скла приваблюють своєю незвичністю. Крізь прозорі стінки видно, як закипає вода, і за цим цікаво спостерігати. Такі чайники часто мають невеликий обсяг, тому підходять для приготування двох-трьох чашок напою, а також для заварювання чаю. У них можна готувати та подавати глінтвейн, лимонад, морс, компот.

Як правило, чайники виготовлені з боросилікатного або загартованого скла. Вони не лише витримують високу температуру, але ще є стійкими до ударів. Випускають також ємності зі скла, доповнені індукційним дном.

Прозорий посуд швидко втрачає свою красу, якщо в ньому кип'ятити жорстку воду. Сліди від висохлих крапель зовні та наліт усередині – це те, з чим доведеться регулярно боротися.

Скло може бути елементом дизайну. Наприклад, ефектно виглядає чайник із нержавіючої сталі з прозорою кришкою.

Чавун

Чавун входить до списку найкращих матеріалів для чайника для плити. Шкода тільки, що зараз такі вироби легше знайти в антикварних лавках або в дизайнерських майстернях, ніж у звичайному магазині.

Посуд із чавуну найважчий. Чайник обсягом 2 літри, наповнений водою, важитиме не менше 4 кг. Вода в ньому закипає повільно, але довго залишається гарячою. Це стане у пригоді, якщо ви п'єте чай довго або заварюєте його кілька разів методом проливання.

Сучасні чавунні чайники вирізняються ефектним дизайном. А їхня найважливіша особливість – стійкість до зносу. Вони не втрачають із часом зовнішній вигляд і можуть служити десятиліттями.

Мінус чавуну в тому, що він схильний до корозії. Якщо інший посуд із цього матеріалу рекомендують витирати після використання, то чайник витирати як мінімум незручно. Щоб усередині не з'являлася іржа, стінки посуду іноді покривають емаллю.

Кераміка

Який вибрати чайник для плити, якщо ви любите посуд із глини? Вас однозначно потішить керамічний чайник. Щоправда, це швидше за все буде виріб із жаростійкого фаянсу або склокераміки. Ці матеріали привабливі зовні, безпечні, а склокераміка ще й дуже міцна. Керамічним чайникам нерідко надають оригінальної форми, дуже цікаво виглядає блискуча глазурована та матова неглазурована поверхня.

Особливість матеріалу – чутливість до перепадів температур. Особливо це стосується фаянсу. Посуд, наповнений холодною водою, рекомендується ставити на слабкий вогонь та поступово збільшувати потужність нагрівання.

Алюміній

Цей м'який та легкий метал застосовують для виробництва похідного посуду. Купувати такий чайник для оселі небажано, попри його дешевизну. Алюміній легко деформується від ударів та нагрівання. Трапляється, що дно стає вигнутим, і чайник втрачає стійкість.

Від миття жорсткою мочалкою стінки посуду дряпаються, затираються, набувають неохайного вигляду. А ось думка про те, що алюміній потрапляє у воду та викликає захворювання, не підтверджена дослідженнями.

Матеріал ручок та свистків

Ручки чайників в основному виготовлені з пластику. Найбільш вдалий варіант – бакеліт, нейлон або подібний матеріал, який майже не нагрівається. Потрібно, однак, стежити, щоб ручка була подалі від відкритого вогню.

Дуже популярними є чайники, ручки яких мають покриття софт-тач. Воно приємне на дотик, не ковзає в руці, не нагрівається. Так само проявляє себе силіконове покриття.

У продажу багато емальованих чайників із керамічними ручками. Кераміка нагрівається менше, ніж метал, але її легко надщербити чи розбити. Метал програє іншим матеріалам, бо сильно нагрівається.

Різні види пластику використовують для виготовлення деталей свистка, кришки або ручки для кришки. Пластикові деталі випускають у чорному кольорі або фарбують у той самий колір, що й поверхню чайника.

Догляд за чайником

Основна проблема чайників – поява накипу під час нагрівання неочищеної води. Що більше у воді солей кальцію, то швидше внутрішні стінки покриваються жорстким нальотом. Через нього вода закипає довше, а чай набуває стороннього присмаку.

Зчищати накип абразивними засобами не варто. Краще прокип'ятити в ємності воду з додаванням оцту або лимонної кислоти, а потім змити наліт, що розм'якшився, за допомогою губки.

Що ж до миття в посудомийці, потрібно прислухатися до рекомендацій виробників. Деякі вироби дозволено мити тільки вручну – у цьому випадку потрібно уникати порошків для чищення та металевих мочалок. Ці засоби взагалі небажано використовувати при догляді за чайниками.