Вибираємо хорошу чавунну сковороду: все про найбільш довговічний посуд

Лиття чавуну відоме вже понад дві з половиною тисячі років. Спочатку з цього сплаву робили художні вироби, потім зброю, а на початку XVIII століття почали відливати посуд. Завдяки новим технологіям чавун виходив якісним, горщики та каструлі з нього коштували недорого, а страви в них готувалися ніби за помахом чарівної палички.

У наш час, здається, акцент змістився на зручність: популярним став легкий антипригарний посуд, який можна мити в посудомийці. Чавун не відповідає цій вимозі, але не здає позицій. Чому професіонали користуються сковорідками з чавуну та як вибрати чавунну сковороду для домашнього готування, читайте у нашій статті.

Зміст

1. Переваги та недоліки чавуну
2. З покриттям чи без?
3. Матеріал та форма ручок
4. Кришка
5. Підготовка до використання
6. Догляд за чавунною сковородою
7. Рекомендації

Переваги та недоліки чавуну

Можливо, у вас вдома є чавунні сковороди, які належали ще бабусям та дідусям. Довговічність – один з найголовніших плюсів матеріалу. Такий посуд може служити десятки років і при правильному догляді ставатиме лише кращим. Якщо навіть трапиться так, що через неправильний догляд сковорода втратить свої властивості, їх легко відновити в домашніх умовах.

Це лише перший пункт у списку переваг чавуну. А ось інші:

• Безпечність. Чавун – один з різновидів сплаву заліза з вуглецем. Це безпечний матеріал, який не містить синтетичних полімерів і не виділяє шкідливих речовин.
• Здатність зберігати тепло. Чавун довго розігрівається, зате повільно остигає та добре утримує тепло. Чим товщі стінки посуду, тим краще прогріваються продукти всередині. У чавунному посуді страва довше залишається теплою, ніж в алюмінієвому чи сталевому.
• Антипригарна поверхня. На відміну від алюмінієвих сковорідок, які потребують полімерного антипригарного покриття, чавун сам набуває антипригарних властивостей. Перед тим як вибрати чавунну сковороду для смаження, прочитайте розділ про її підготовку до використання, і ви отримаєте чудову річ.
• Сумісність з різними плитами. Чавунний посуд використовують на газових, електричних, галогенних плитах. Якщо сковорода не емальована, то зазвичай вона підходить і для індукційних плит.
• Збагачення їжі залізом. Дослідження показують, що у процесі готування чавун виділяє харчове залізо. Рівень заліза настільки високий, що готування у чавунній сковороді навіть здатне допомогти при залізодефіцитній анемії.
• Різноманітність виробів. З чавуну виготовляють всі види сковорідок – універсальні, гриль, вок, сотейники, жаровні, млинниці.

Зрозуміло, у порадах, як вибрати чавунну сковороду, не можна оминути недоліки. Саме вони часто є причиною того, що люди купують алюмінієві та сталеві сковорідки.

По-перше, матеріал досить важкий. Сковорода діаметром 26 см при товщині дна та стінок 4 мм важить більш як 2 кг. На такій складно підкидати млинці або нарізані інгредієнти при швидкому обсмажуванні. Зате важкий стійкий сотейник або гриль – те що потрібно.

По-друге, високий вміст вуглецю робить чавун крихким. Під час падіння на тверду поверхню сковорода може тріснути або розколотися. Те саме іноді відбувається при різкій зміні температур.

З покриттям чи без?

Два головні різновиди чавунних сковорід – з так званого голого чавуну та з емалевим покриттям. Їхні властивості дещо відрізняються, що впливає і на якість готування, і на смак страв.

Чавун без покриття

Чудово підходить для смаження, тушкування, запікання. Він витримує високу температуру та акумулює тепло. Пошкодити його майже неможливо.

Голий чавун потребує миття вручну, витирання насухо, дбайливого зберігання, регулярного змащування олією. Якщо цього не робити, сковорода поіржавіє, до неї почне прилипати їжа.

Крім того, у чавунній сковороді без покриття не можна зберігати їжу. А ще цей матеріал здатний вбирати запахи та віддавати їх стравам. Тому рекомендують мати кілька сковорідок для різних потреб.

Правильно підготовлений чавун не потребує спеціального догляду, проте нижче ми розповімо, як чистити чавунні сковороди.

Емальовані сковороди

Підходять для посудомийки та зберігання їжі, не потребують прожарювання та протирання олією. Емаль запечатує пористу структуру чавуну, сковорода перестає просочуватися запахами.

Емалевий шар зазвичай фарбують у різні кольори. Так у кухні замість чорних чавунних сковорідок з'являються червоні, коричневі, зелені, молочні ємності. Емаль буває глянцевою та матовою.

Головний недолік – крихкість емалі, яка сколюється від ударів та перепадів температур. Також покриття не завжди досить добре перешкоджає пригоранню їжі.

Матеріал та форма ручок

У чавунних сковорідок спочатку були тільки литі ручки. Це дуже надійне рішення – така ручка ніколи не відвалиться, посуд з нею можна поставити в духовку. Однак вона додає ваги виробу та в процесі готування дуже сильно нагрівається.

В наш час, окрім литих, існують ручки з гвинтовим або клепковим кріпленням. Найбільш зручні бакелітові ручки, тому що вони майже не нагріваються, не горять і не плавляться за високої температури.

Дерево теж гріється незначно, але може спалахнути при сильному вогні. Найменш практичні сталеві ручки, тому що вони стають такими само гарячими, як і чавунні.

Щодо форми, то в основному сковороди мають одну довгу ручку. У виробах великого діаметра додають ще одну маленьку ручку. Воки, сотейники та жаровні можуть мати дві маленькі ручки у вигляді вушок або петель.

Кришка

Чавунні жаровні, сковороди, грилі та воки іноді мають кришку, зроблену з чавуну. Це, звичайно, робить посуд удвічі важчим, але приносить суттєву користь.

Під час готування через чавунну кришку не втрачається тепло, усередині ємності створюється ефект духовки. Навіть якщо ви готуєте товстий шматок м'яса або тушку курки, страва повністю пропечеться та залишиться соковитою. 

Плоскі чавунні кришки служать пресом – з такими можна, наприклад, приготувати курча тапака. А є кришки, у яких замість однієї ручки зверху зроблено дві бічні ручки: ці моделі самі служать сковородами.

Певний мінус чавунної кришки полягає в тому, що в ній зазвичай немає отвору для пари.

Часто чавунні сковорідки продаються зі скляними кришками. Вони мають ущільнювальне кільце, отвір для виходу пари, крізь скло можна контролювати процес приготування. Однак скло не так добре тримає температуру.